Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях
Понеділок, 2017-06-26, 12:24
Головне меню

Категорії розділу
Аналіз дисертацій [5]
Статті в журналах і на сайтах [3]

Пошук

Корисні посилання
  • Комиссия по борьбе с лженаукой и фальсифика- цией научных исследований при Президиуме РАН
  • Диссернет
  • Троицкий вариант
  • Бюллетень "В защиту науки"
  • Антиплагиат.ru
  • Плагиат: Общественная доска позора
  • dissercomp.ru - Сравнение диссертаций и поиск плагиата

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Головна » Статті » Аналіз дисертацій

    Про системну плагіатну діяльність С. В. Демченка (частина 4)

    Закінчення. Початок читати тут: Частина 1Частина 2Частина 3 (натисніть мишкою)

    5. Звернення від 19.05.2016 р.: про плагіат статті.

    С.В. Демченком в 2007 р. у виданні «Наукові записки Інституту журналістики: Т. 26 Січень – березень» (Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К.: Видавництво Інституту журналістики, 2007. - 294 с.) надрукована стаття «Медіадискурс та новинні фреймінги (на матеріалі досліджень сучасних зарубіжних комунікативістів)» (Наукові записки Інституту журналістики: Т. 26 Січень - березень. – С. 213-215 (Електроні адреси: а) http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=book.index&book=271; б) http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2248). Перевірка на текстові запозичення в цій статті виявила, що вона є простим перекладом, калькою з російської мови на українську статті 2006 р. відомого російського вченого Л.М. Земляновой «Медиадискурсы и новостные фрейминги (исследования современных зарубежных коммуникативистов)» (Вестник Московского университета: Сер.10:Журналистика. – 02/2006. – N2 . – С.8-19). Посилань на статтю, ідеї, прізвище Л.М. Землянової, у статті, яка підписана прізвищем С.В. Демченка, немає.
     

    Демченко

    «Медіадискурс та новинні фреймінги (на матеріалі досліджень сучасних зарубіжних комунікативістів)»

    Землянова

    «Медиадискурсы и новостные фрейминги (исследования современных зарубежных коммуникативистов)»

    абз. 1

    Дискурсивними називають знання, здобуті в результаті їх ретельного осмислення за допомогою логічно ясних та переконливих висновків та роздумів. У комунікативістиці, яка вивчає гуманітарні аспекти інформаційних засобів зв'язку, поняття дискурсивності пов'язується з комунікабельністю тих мовних ресурсів, що здавна були засобами спілкування людей, вираження їх думок та почуттів, інтересів і досвіду пізнання навколишнього світу.

    С. 8 абз. 1

    Дискурсивными принято называть знания, полученные в результате их тщательного осмысления с помощью логически ясных и убедительных умозаключений и рассуждений. В коммуникативистике, изучающей гуманитарные аспекты информационных средств связи, понятие дискурсивности связывается с коммуникабельностью тех языковых ресурсов, которые исконно являются уникальными орудиями общения людей, выражения их мыслей и чувств, интересов и опыта познания окружающего мира...

    абз. 2

    У сучасному українському журналістикознавстві різні аспекти дискурсу вже ставали предметом вивчення в роботах А. Москаленка [3], В. Різуна [4], в численних дослідженнях К. Серажим [5]. Проте вітчизняні дослідники зосереджені на вивченні дискурсу в різних видах інформаційних повідомлень – від газетно-журнальних до книжкових видань і від театрально-сценічного до телевізійного дійства. Значна увага приділяється при цьому словесним можливостям та формам прояву інформативної комунікації. Це абсолютно відповідає гуманітарно-професійним устремлінням українських фахівців до виявлення та збереження вербального потенціалу культурних цінностей, що знайшли своє втілення в інформаційних засобах зв'язку, які створювались протягом віків завдяки розумово-мовній енергії людини.

    Наголошую: у статті Землянової, яку дослівно перекладає Демченко, немає ніяких посилань на роботи Москаленка, Різуна, Серажим

    С. 8 абз. 2

    В качестве дискурсов в коммуникативистике могут изучаться различные виды информативных сообщений — от газетно-журнально-книжных изданий до театрально-сценических и телевизионно-кинематографичеких действий. Значительное внимание уделяется словесным возможностям и формам проявления информативных коммуникаций. Это вполне соответствует гуманитарно-профессиональным стремлениям коммуникативистов к выявлению и сохранению вербального потенциала культурных ценностей, воплощенных в информационных средствах связи, которые создавались на протяжении всей истории цивилизации благодаря мыслительно-языковой энергии человека.

     

     

     

     

    абз. 3

    І хоча багато західних комунікативістів (зокрема О. Падовані, Л. Д'Анан, Ш. Фамі та ін.) виступають проти технологічного детермінізму, який призводить до фетишизації нових медіа і навіть до недооцінки книжкової культури та словесної грамотності заради безмежної абсолютизації комп'ютерної грамотності…

    С. 8 абз. 2

    ….многие видные представители коммуникативистики выступают против технологического детерминизма, чреватого фетишизацией самих новых электронных медиа и недооценкой книжной культуры вкупе с дискредитацией словесной грамотности ради безграничной абсолютизации грамотности компьютерной.

    абз. 4

    Тим більше, що на дискурс усе частіше звертають увагу сучасні комунікативісти не лише як інструмент їх власних наукових досліджень, а й як опорний елемент медіалогіки, за допомогою якої продукуються різного роду медіаіміджі, медіаміфи, медіаподії чи псевдоподії, відбувається відбір та ідейна обробка інформаційних даних у так званих "фреймах" та "фреймінгах" [6, 378–379]. Англійське слово "frame" має надзвичайно широкий діапазон значень і в загальновживаній лексиці (каркас, корпус, конструкція, система), і в спеціалізованій лексиці програмістів (група, блок даних). У словнику телевізійників "frame" – це кадр, цикл об'єднання сигналів у часі, а "framing" – кадрування, "вписування" об'єкта передачі у кадр, синхронізація кадрової розверстки. Газетярі називають фреймом замітку, яку взято в рамку.

    Наголошую: посилання уДемченка таке саме, як у статті Землянової №3.

    С. 9 абз. 2-3

    Но дискурсы привлекают внимание современных коммуникативистов не только как инструменты их собственных научных исследований, дискуссий и заключений, но и как опорные элементы изучаемой ими медиалогики, с помощью которой продуцируются разного рода медиаимиджи, медиамифы, медиасобытия или псевдособытия, проводится отбор и идейная обработка информационных данных в так называемых фреймах и фреймингах. Английское слово “frame” имеет широкий диапазон значений и в общеупотребительной лексике (каркас, остов, корпус, конструкция, система), и в специализированном языке программистов (группа, блок данных). В словаре по телевидению “frame” – это кадр, цикл временного объединения сигналов, a “framing” – кадрирование, “вписывание” объекта передачи в кадр, синхронизация кадровой развертки. Газетчики называют фреймом заметку, заключенную в рамку.

     

     

     

    абз. 5

    Не виключено, що саме така семантична ємкість в умовах інтеграційних процесів у сучасному мультимедійному світі сприяла впровадженню терміна і в комунікативістику, де вона використовується для визначення поширення новин (на основі новітніх технологій) в загальнонаціональних та транснаціональних межах у компактних формах "кадрів", "блоків", "циклів сигналів" чи друкованих знаків, кількість яких лімітовано кількістю сторінок тексту.

    С. 9 абз. 3 с перех. на С. 10

    Не исключено, что такая семантическая емкость в условиях интеграционных процессов в современном мультимедиатизирующемся мире информационных связей способствует внедрению слова “frame” и в коммуникативистику, где оно может использоваться для обозначения распространения новостей (на основе новейших технологий) в общенациональных и транснациональных масштабах в компактных формах “кадров”, “блоков данных”, “циклов сигналов” или печатных знаков, количество которых лимитировано границами текстов и дискурсов.

    абз. 6

    Проте поняття "фрейм" та "фреймінг" у комунікативістиці асоціюється не лише з новими технологіями мультимедіатизації інформації, а й процесами її підпорядкування медіалогіці, що співвідноситься з ідейними позиціями журналістів чи засновників ЗМК, які змінюються в різних соціально-історичних ситуаціях і залежно від різних завдань дискурсивного впливу на цільову аудиторію. Саме причетність до медіалогіки якоюсь мірою зближує поняття "фрейм" і "дискурс". Хоча вони не повинні ототожнюватись, бо різниця між ними така ж як, наприклад, між інформацією та комунікацією. Правильніше було б їх сприймати як визначення, що доповнюють одне одного, коли йдеться про ті чи інші форми, способи, функції, цілі та результати складного процесу відбору, компоновки, фільтрації та оприлюднення інформації, яка програмно призначена для певної цільової аудиторії. У такому зіставленні та контексті терміни "дискурс" та "фрейм" часто вживаються закордонними комунікативістами як близькі, такі, що більш широко допомагають розкрити особливості медіалогізації новин та впливу ЗМК на різні сфери сучасного суспільного життя. Так, наприклад, Д'Анан вважає, що під фреймом слід розуміти "чіткий комплекс силогічних фігур, які виникають у дискурсі, обмінюються з іншими дискурсами і впливають на обробку інформації" [6, 379]. У цьому визначенні коротко зазначено на головні структурні та ідейно-функціональні можливості використання фреймів та дискурсу як медіалогічних інструментів підготовки інформації для передачі її цільовій аудиторії, а також визначено зв'язок між ними не лише в плані їх концептуального осмислення, а й стосовно практичної ролі у створенні та поширенні новин.

    С. 10 абз. 1-2

    Но понятия “фрейм” и “фрейминг” в коммуникативистике ассоциируются не только с новой электронной техникой мультимедиатизации информации, но и с процессами ее подчинения медиалогике, сопряженной с идейными позициями журналистов или владельцев СМИ, меняющихся в разных социально-исторических ситуациях и в зависимости от разных целей дискурсивного воздействия на целевую аудиторию. Причастность к медиалогике функционально сближает понятая “фрейм” и “дискурс”. Но они не должны отождествляться, как и понятия информации и коммуникации. Правильнее воспринимать их в качестве дополняющих друг друга и взаимосвязанных обозначений тех или иных форм, способов, функций, целей и результатов сложносоставного процесса отбора, компоновки, фильтрации и изложения информации, программно предназначенной для потенциальной аудитории. В исследованиях коммуникативистов термины “дискурс” и “фрейм” часто находятся в соседстве друг с другом, помогая разносторонне раскрывать особенности медиалогизации новостей и влияния СМИ на различные области современной общественнокультурной жизни мира в целом. <…> Согласно определению, приведенному в предисловии к выпуску, под фреймом следует понимать “слаженный комплекс силлогических фигур, которые возникают в дискурсе, обмениваются с другими Дискурсами и оказывают влияние на обработку информации”2. В этой дефиниции кратко выражены главные структурные и идейно-функциональные возможности использования фреймов и дискурсов в качестве медиалогических инструментов подготовки информационных данных для сообщения их целевой аудитории; выражена и связь между ними не только в плане их концептуального осмысления, но и в отношении их практической роли в создании и распространении новостей.

    абз. 7

    Про близькість новинних фреймінгів та дискурсів свідчить контент-аналіз, проведений у газетах, які виходять у різних країнах світу і, підкоряючись своїй медіалогіці, по-різному висвітлюють одні й ті ж події, навіть якщо повідомлення про них беруть із найбільш відомих авторитетних інформаційних агенцій. Так, у дослідженні Ш. Фамі порівнюються "Інтернешнл геральд трібюн" (англомовна газета, заснована відразу після закінчення другої світової війни для Європи американськими виданнями "Нью-Йорк таймс" та "Вашингтон пост", і вона досі виходить у Парижі) та арабськомовне видання "Аль-Хаят", що видається в Лондоні (тобто знову ж таки для західних європейців) за підтримки кількох багатих країн Близького Сходу. Обидві давно відомі за межами власне Західної Європи (тобто є справжнім типом транснаціональних видань), використовують найновіші технології для розширення свого каверіджу та для залучення аудиторії до висвітлюваних світових подій саме на їх шпальтах.

    С. 11 абз. 2

    В коммуникативистике это доказывается результатами контент-анализов новостных фреймингов и дискурсов, характерных для СМИ, которые функционируют в разных частях света и, подчиняясь своей медиалогике, освещают одни и те же события по-разному, даже если сведения о них черпают из крупных агентств новостей... Довольно убедительно такие факты выявляются, например, при сравнении аглоязычной газеты “Интернэшнл геральд трибюн” и арабоязычной “Аль-Хаят”. Первая базируется в Париже, вторая – в Лондоне. Обе они получили транснациональную известность и используют новейшую технологию для расширения своего кавериджа и привлечения внимания аудитории освещением важных событий в жизни современного мира. 

    абз. 8

    …то друга – породження "нового медіасередовища", коли певна лібералізація арабських режимів дозволяє…

    С. 11 абз. 2

    Но “Аль-Хаят” – продукт “новой транснациональной медиасреды”, возникшей в арабском регионе <…> либерализации ряда арабских обществ”5. 

    абз. 9

    Порівняльний аналіз висвітлення подій 11 вересня 2001 р. у Нью-Йорку свідчить, що кожна з газет підійшла до них під різним кутом. Якщо "Інтернешнл геральд трібюн" у своїх повідомленнях загострювала увагу на актах тероризму та на "гуманізації жертв", то "Аль-Хаят" у повній відповідності до своїх новинних фреймінгів зосередилась на матеріальних руйнуваннях. Натомість при висвітленні акції США в Афганістані, яка виникла майже відразу після терактів в американській столиці, перша газета написала не про жертви бомбардувань серед мирного населення, а про "гуманітарну допомогу", прояви патріотизму і т. ін. "Аль-Хаят", навпаки, гуманізує якраз жертв цієї акції… [7, 384].

    С. 12 абз. 1

    Однако сравнительный анализ <…> “Интернэшнл геральд трибюн”, рассказывая об акте терриризма 11 сентября 2011 г. в США, внимание заостряет на “гуманизации жертв”, то в информационных сообщениях о военных действиях в Афганистане не на жертвах бомбардировок, а на “гуманитарной помощи, патриотизме, вооружении…”, <…> В противоположность этому арабоязычная газета “Аль-Хаят” … гуманизирует жертвы этой войны…

    абз. 10

    Таким чином, результати зіставлення свідчать, що і американські, і арабські "гейткіпери" ("контролери" – ті, хто здійснює фреймінг) надзвичайно прискіпливо вибирають із загального потоку новин лише такі іміджі, які відповідають медіалогіці газети. <…> Не можна не погодитись із дослідницею Ш. Фамі: "Якщо селекція новин відбувається в упередженому світі, а саме в такому ми живемо, то і добірки новин будуть віддзеркалювати цю упередженість" [7, 396].

    С. 12 абз. 2 с перех. на С.13

    Таким образом, «результаты этого исследования приводять к мысли, что и английские, и арабские гейткиперы (“контролеры” – участники фрейминга – Л.З.) производят тщательную выборку различных имиджей из общин фондов». <…> …“если селекція новостей происходт в мире пристрастий, где мы живем, то и новостная выборка также создает мир пристрастий, которые мы видим в новостях”. 

    абз. 11

    Новинні фреймінги, як бачимо, визначають параметри обговорення аудиторією громадських подій шляхом їх вибору, акцентування або виключення. Використання фреймінгів спрощує розуміння подій, надає їм певного значення і заздалегідь забезпечує інтерес до них. Інакше кажучи, новинний фреймінг стає спробою (і надалі все більш успішною) змінювати погляди людини та сприймання нею реальності, вибудовує цілий комплекс ментальних особливостей, які здатні надовго залишатись у пам'яті.

    С. 15 абз. 1

    Новостные, фрейминги устанавливают параметры обсуждения аудиторией общественных событий путем их выбора, акцентирования или исключения. Использование фреймов упрощает понимание событий, придает им то или иное значение и возбуждает к ним интерес. “Иначе говоря, новостной фрейминг являет собой способность медиа менять взгляды человека на реальность, вызывая надолго комплекс ментальных концепций в памяти, используемых им в дальнейших познавательных целях”19. 

    абз. 12

    Проте у зв'язку з вищезазначеним постає запитання: як корелюється система новинних фреймінгів з доктриною неупередженої та об'єктивної інформації, яка була підґрунтям особливого стану преси у західному світі як четвертої влади? Дослідження сучасних процесів глобалізації новинних фреймінгів доводять, що тенденція критичного ставлення до такої ролі у суспільстві з часом посилюється. Її оголошують "застарілою", а абсолютна об'єктивність взагалі багатьма розглядається як недосяжна. Прихильники такого ставлення до медіа закликають навіть прямо визнати "суб'єктивність як критерій чесності журналіста", який відверто оприлюднює свої погляди, розуміючи, що абсолютна об'єктивність неможлива, а новинна інформація залежить від медіафреймінгів, які в свою чергу визначаються "вихідними ідеологічними силогізмами" [8, 446].

    С. 15 абз. 2 с перех на С.16

    Но как же коррелируется признание важной роли новостных фреймингов в современных СМИ с доктриной объективности, которая в течение длительного времени …<…> Исследование современных процес сов глобализации… новостных фреймингов показывают, что ситуація меняется… Её объявляют “устаревшей”, а абсолюную объективность недостижимей… Сторонники такой точки зрения даже полагают, что вместо мнимой объективности лучше прямо признать “субъективность как критерий честности журналиста”, открыто выражающего свои взгляды и понимающего причины невозможности полной объективности новостной продукции, подчиняющейся медиафреймингам, которые в той или степени и форме зависят от “исходных идеологических силлогизмов”. 

     

    6. Звернення від 28.04.2016 р.: про плагіат (підстрочний переклад) автореферату кандидатської дисертації А.В. Лященко, яка була виконана в ДНУ ім. Олеся Гончара під керівництвом пана С. Демченка та в 2099 р. захищена в спецраді Інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка..

    Автореферат пані Лященко – це суцільний переклад автореферату російського дослідника Боева Е.И. Реклама как социокультурное явление в системе социальной коммуникации // Автореферат Курск, 2005. – 24 с. http://cheloveknauka.com/reklama-kak-sotsiokulturnoe-yavlenie-v-sisteme-sotsialnoy-kommunikatsii
     
     

    ЛЯЩЕНКО

    «РЕКЛАМА ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНЕ ЯВИЩЕ В СИСТЕМІ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ»

    БОЕВ

    «Реклама как социокультурное явление в системе социальной коммуникации»

    С.3 абз. 1

    Актуальність теми дослідження.

    Інтенсивно розвиваючись, реклама в незалежній Україні стає все більш значущим соціальним фактором. Проблема соціокультурного осмислення ролі і місця реклами в умовах переходу України до інформаційного суспільства все ще залишається маловивченою як у теоретичному, так і в практичному аспектах.

    С.3 абз.1

    Актуальность исследования. По мере своего развития реклама в современной России становится все более значимым социальным фактором. Проблема социокультурного осмысления места и роли рекламы в условиях перехода к информационному обществу в России отличается недостаточной изученностью и сложностью в теоретическом и практическом отношении...

    С.3 абз. 2

    Специфіка реклами в контексті культури того чи іншого етносу полягає в тому, що вона як форма соціальної комунікації завдяки інформаційним каналам сприяє передачі духовного досвіду у вигляді моделей поведінки споживачів, який може нести як позитивне, так і негативне начало. Реклама впливає на формування життєвих установок індивідів, їх особистісні та суспільні цінності, сприяє збереженню та передачі іншим поколінням національних «стандартів життя». Реклама давно перетворилась у структурний компонент культури та інструмент духовного відтворення.

    С.3 абз. 3

    Специфика рекламы в контексте культуры того или иного этноса заключается в том, что она как форма социальной коммуникации посредством информационных каналов способствует передаче духовного опыта в виде моделей потребительского поведения, который, однако, может являться как положительным, так и отрицательным. Реклама оказывает влияние на формирование поведенческих установок индивидов, их жизненные ценности, содействует сохранению и передаче другим поколениям национальных «стандартов жизни». Реклама становится структурным компонентом культуры и инструментом духовного воспроизводства.

    С.3 абз. 3

    Виступаючи культурним посередником в системі соціальної комунікації, реклама впливає не лише на поведінку людей, але й на суспільні настрої, інтеграцію громадського життя, соціальну мобільність, легітимізацію влади. 

    С.3 абз. 4

    Выступая культурным посредником в системе социальной коммуникации, реклама оказывает влияние на поведение людей, на общественные настроения, интеграцию общественной жизни, социальную мобильность, легитимацию власти. 

    С.3 абз. 7

    Мета роботи: здійснити … реклами як комунікативної технології та її впливу на процеси стимулювання потреб, формування мотиваційної сфери, поведінкових установок та ціннісних орієнтацій особистості у сучасних соціокультурних умовах України.

    С.5 абз.7

    Цель и задачи исследования. Цель диссертационного исследования состоит в выявлении влияния рекламы как коммуникативной технологии на процессы стимулирования потребностей, формирования мотивационной сферы, поведенческих установок и ценностных ориентаций личности в современных социокультурных условиях России.

    С.3 абз. 8, С.4 абз.1

    Реалізація поставленої мети передбачала розв’язання таких завдань:

    Проаналізувати комунікативну природу реклами, виділити її основні види та їх функції;

    Визначити особливості реклами як соціокультурного феномена;

    Розкрити соціально-культурний вплив реклами на формування та зміну ціннісних орієнтацій;

    Обґрунтувати специфіку трансляції та впливу на особистість рекламних зразків у конкретному соціокультурному просторі;

    Виявити особливості рекламної комунікації, здійснивши аналіз її елементів у зв’язку з ситуативними завданнями, які вирішують суб’єкти комунікативної взаємодії;

    Проаналізувати протиріччя процесу передачі і сприйняття реклами у сучасних соціокультурних умовах.

    С.5 абз.8

    Реализация поставленной цели обусловила ее декомпозицию на следующие задачи:

    1. Проанализировать многочисленные подходы к пониманию сущности рекламы, выделить ее основные функции и виды.

    2. <…>

    3. Раскрыть роль рекламы в удовлетворении информационно-коммуникативных потребностей.

    4. Определить особенности рекламы как социокультурного феномена.

    5. Обосновать специфику трансляции и воздействия на личность рекламного образца в социокультурном пространстве.

    6. Выявить противоречия процесса передачи и восприятия рекламы в современных социокультурных условиях. 

    С.4 абз.2

    Об’єктом аналізу стала рекламна комунікація як соціокультурне явище.

    С.5 абз.5

    Объект исследования — реклама как социокультурное явление

    С.4 абз.3

    Предметом дослідження є особливості соціокультурного впливу реклами на соціально-комунікативні процеси.

    С.5 абз.6

    Предмет исследования – особенности социокультурного влияния рекламы на социально-коммуникативные процессы.

    С.4 абз.4

    Методологічна основа та методи дослідження. Дисертація базується на принципах порівняльного соціально-філософського аналізу і синтезу. Теоретико-методологічною основою послужив також соціокультурний підхід, у межах якого визначається взаємообумовленість та взаємодія соціальної і культурної сторін суспільного життя. Це дозволило дати найбільш цілісну оцінку рекламі як соціокультурного феномена, та обґрунтувати соціально-технологічну парадигму реклами, яка інтерпретується як єдність культурної, соціальної та економічної складових, що відкриває нові можливості не лише у вивченні її теоретичних якостей, але й у вдосконаленні комунікативних технологій реклами.

    С.6 абз.3-5

    Теоретические и методологические основы исследования. Диссертационное исследование базируется на принципах сравнительного социально-философского и логического анализа и синтеза. В работе использовались методы систематизации и классификации, теоретического обобщения и другие общенаучные методы. Теоретико-методологической основой послужили следующие теории и концептуальные подходы:

    социокультурный подход, в рамках которого признается взаимообусловленность и взаимодействие социальной и культурной сторон общественной жизни, что позволило дать наиболее целостную оценку рекламе как социокультурному феномену. социально-технологическая концепция. В рамках этой концепции обосновывается социально-технологическая парадигма рекламы, которая интерпретируется как триединство культурной, социальной и экономической ипостасей, что открывает новые возможности не только в изучении ее теоретических свойств, но и совершенствовании технологии проектирования рекламы.

    С.4 абз.7

    Наукова новизна роботи полягає в наступному:

    - на основі аналізу реклами у сучасному соціокультурному просторі уточнено її поняття як різновиду соціальних комунікацій, головною метою якого стимулювання продажу, що реалізується через формування потреб, устремлінь, стереотипів поведінки шляхом трансляції певних цінностей, життєвих установок;

     

    - виявлено особливості реклами як комунікативної технології, які полягають у чіткому дотриманні умов у процесі інформаційного обміну: реклама повинна виступати у ролі соціальної інформації; комунікатор та реципієнт повинні володіти схожою системою кодифікації та декодифікації;

    - обґрунтована роль реклами у задоволенні інформаційно-комунікативних потреб представників сучасного суспільства, яке полягає у розкритті ефективних засобів їх задоволення та надання потенційним споживачам відомостей про товари через відповідні канали комунікації;

    - встановлено, що реклама як складне соціокультурне явище, з одного боку, впливає на взаємодію людей з соціальною дійсністю, а з іншого, - суспільство визначає характер, та зміст реклами, причому не спостерігається повного співпадіння ціннісних систем, що функціонують в суспільстві і транслюються рекламою;

    - у процесі проведеного дослідження виявлена амбівалентність реклами: виступаючи могутнім механізмом виробництва та відтворення соціальних норм і цінностей, фактором, який реорганізує установки поведінки широких прошарків суспільства, вона, одночасно, є об’єктом громадського невдоволення та критики (надмірні обсяги, агресивне втручання в теле- та радіопрограми, невідповідність нормам моралі).

    С.7 абз. 4

    Научная новизна диссертационного исследования состоит в следующем:

    - На основе анализа рекламы в современном социокультурном пространстве уточнено ее понятие как разновидности социальной коммуникации, главной целью которой является стимулирование продаж, реализуемой через формирование потребностей, стремлений, поведенческих стереотипов путем трансляции определенных ценностей, жизненных установок, образцов поведения.

    - Выявлены особенности рекламы как коммуникативной технологии, состоящие в строгом соблюдении условий в процессе информационного обмена: реклама должна выступать в роли социальной информации; коммуникатор и реципиент должны обладать сходной системой кодификации и декодификации.

    - Обоснована роль рекламы в удовлетворении информационно-коммуникативных потребностей населения современного общества, заключающаяся в раскрытии эффективных способов их удовлетворения и предоставлении потенциальным потребителям сведений о товарах посредством каналов коммуникации.

    - Установлено, что реклама как сложное социокультурное явление, с одной стороны, оказывает влияние на взаимодействие людей с социальной действительностью, а с другой - общество определяет характер и содержание рекламы, причем не наблюдается полного совпадения ценностных систем, функционирующих в обществе и транслируемых рекламой.

    - В процессе проведенного исследования выявлена амбивалентность рекламы: выступая мощным механизмом производства и воспроизводства социальных норм и ценностей, фактором, реорганизующим поведенческие установки широких слоев общества, она, тем не менее, часто является объектом общественной критики в силу ряда причин: слишком большого объема, частого прерывания теле- и радиопрограмм, непрофессионального исполнения, несоответствия нормам морали.

    С.4 абз.8

    Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в тому... Сформульовані в дисертації висновки та положення можуть стати теоретичним підґрунтям для поліпшення практики рекламування, підвищення її професійного та якісного рівнів.

    С.9 абз. 4

    Научно-практическая значимость исследования заключается … Сформулированные в диссертации выводы и положения могут быть использованы как теоретические основы, позволяющие совершенствовать практику рекламирования с целью повышения ее профессионального и качественного уровней.

    С.5 абз.8

    Проте велику кількість визначень видається можливим об’єднати за двома напрямками: «реклама як послання» і «реклама як комунікація». 

    С.10 абз. 7

    Множество трактовок рекламы, существующих в различного рода научных и учебных изданиях целесообразно сгруппировать по следующим двум направлениям: «реклама как послание» и «реклама как коммуникация». 

    С.5 абз.9

    Згідно іншого підходу, реклама розглядається не статично, а динамічно, як процес.

    С.10 абз. 8

    Согласно второму подходу реклама … теперь рассматривается не статически, а динамически, как процесс.

    С.5 абз.10 з перех. на С.6

    зарубіжжя вже не вбирають всю багатомірність феномену реклами. Вважаючи, що традиційні ознаки реклами на сучасному етапі потребують корегування…

    С.10 абз. 9 с перех. на С.11

    Выделенные признаки рекламы, по нашему мнению, не совсем точно отражают всю многомерность этого феномена. Традиционные признаки рекламы нуждаются в коррекции.

    С.6 абз.1

    Обраний в роботі соціокультурний підхід передбачає, що реклама як соціальне явище являє собою частину масової культури, яка несе інформацію не лише про тенденції економічного розвитку суспільства і про рівень та спрямованість індивідуальних потреб членів соціуму, але й про соціокультурні процеси, що протікають як всередині окремо взятого соціального «організму», так і в межах геокультурних процесів.

    С.11 продолж. абз. С.10

    Рассмотрим рекламу в рамках заявленных в данной работе социокультурного и коммуникативного подходов. Социокультурный подход предполагает, что реклама как социальное явление представляет собой часть массовой культуры, которая несет информацию не только о тенденциях экономического развития общества и об уровне и направленности индивидуальных потребностей членов социума, но и о социокультурных процессах, протекающих как внутри отдельно взятого социального «организма», так и в рамках геокультурных процессов. 

     

    На підставі цих фактів я зверталася з заявами до ректоратів ДНУ ім. Олеся Гончара та КНУ ім. Т. Шевченка про те, що згідно з законом України «Про вищу освіту» вони повинні ініціювати процедуру позбавлення С. Демченка та А. Лященко наукових ступенів за плагіат.

    Але до 25.05.2016 р. ректорати відповіді не дали.

    Е.Г. Шестакова

    доктор філол. наук,

    член міжнародної медіалінгвістичної комісії (від України)

    Міжнародного комітету славістів (під патронатом ЮНЕСКО)

    Категорія: Аналіз дисертацій | Додав: OS (2016-05-26)
    Переглядів: 225 | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    avatar
    Copyright http://false-science.ucoz.ua/ © 2017
    Безкоштовний хостинг uCoz